Fridays For Future Ukraine: глобальний кліматичний страйк пройшов у форматі відеозустрічі. Погляд з Харкова

Fridays For Future Ukraine: глобальний кліматичний страйк пройшов у форматі відеозустрічі. Погляд з Харкова
«Ні поверненню до нормального»
Facebook / Fridays For Future Ukraine

Не пандемією єдиною змінюється цьогоріч наше життя. За рекордно сухою зимою прийшла така ж посушлива весна. Замість природного для цієї пори року розливу річки пересихають та міліють, через нестачу вологи верхній шар ґрунту перетворюється на пил, а листя, які могли б його втримати, розгортаються на гілках надто повільно. І якнайширший простір для розваг піроманів…

Першими наслідками новітніх погодних умов стали пустельна пилова буря в Києві, повсюдне горіння сухої трави та лісові пожежі в Поліссі, смог від яких густо накрив Харків минулої неділі. Влітку ж, з підвищенням температури, варто чекати й дефіциту води.

Все описане вище в одному кадрі: від пилюки на воді на близькому плані до падіння рівня води та випаленого очерету у верхньому лівому куті
Facebook / Екологічна група «Печеніги»

Як і минулого тижня, на ранок п’ятниці 24 квітня Київ знову став містом з найбільш забрудненим на планеті повітрям. Саме на такому символічному тлі відбувся перший онлайн-страйк міжнародного руху за клімат «Fridays for future» — тобто «П’ятниці заради майбутнього».

На початку відеоконференції о 15:00 в ній брали участь близько 80-85 людей, через дві години ця кількість зменшилася до 60-ти. До українського відділення руху долучилися аполітичні та ліволіберальні екологічні організації, а також індивідуальні особи, за інформаційної співпраці з анархістськими колективами — «Екологічна Дія Харків» та «Екологічна Платформа» зі Львова.

Загальний порядок денний на самому початку заходу висловив Ігор, представник FFF Ukraine: «Повітря стало чистішим – але це ще не все. Вже існують плани урядів і корпорацій щодо повернення на той самий рівень». Цю тезу продовжила перша доповідачка, Юлія, що створила осередок FFF в місті Марганець: «Корпорації досі важливіші за життя людей. Ми повинні робити все, або навіть більше, щоб зберегти нашу планету». Двоє дітей активістки також долучилися до акції. Далі наведемо деякі особливо яскраві та змістовні фрагменти з півтора десятка промов.

«Дорослі витрачають багато води, наша планета перетворюється на пустелю. Дорослі люди проходять і дивляться на нас, і нічого не роблять. Цей будинок – наша планета. Ви, дорослі, виходите на вулицю щось зробити. І раз – ваш дім горить, а там ваші діти. Ви дивитесь і нічого не робите – ну, хай ваші діти горять. Вам байдуже!»

«Це найспекотніша зима цього року, тому може бути скорочено водопостачання, і ми вже бачимо масштабні пожежі. Ми вже надто багато часу витратили на політику. Карантин показав, що влади країн можуть реагувати та вирішувати проблеми, але зміни клімату чомусь не є пріоритетом, на який звертають увагу. В цілому дії влади не на боці захисту навколишнього середовища. Карантин продемонстрував, наскільки масштабним є вплив людини на довкілля – в Китаї люди вперше побачили чисте небо – але це зовсім не означає, що ми не повернемося до такого в подальші роки. Влада має ухвалити документи, які впливатимуть на екологічну політику України упродовж 10-15 років, і важливо пересвідчитися, якими саме вони будуть. Зараз влада вважає, що якщо економіка розвиватиметься, викиди мають зростати. Але в 2017-му економіка зростала, а викиди трохи впали. Тому це в принципі є можливим», — сказала Євгенія Засядько від однієї з українських екологічних ГО.

А від FFF-Харків взяла слово студентка Валерія Бондарева: «У нас місто є доволі студентським. Найбільший страйк відбувся в Харкові 27 вересня і набрав всього 100 людей. У мене єдине пояснення – це те, що люди не вважають кліматичну кризу гострим питанням, яке треба вирішувати тут і зараз. Я не бачу, чому проблема екології не є серйозною, бо вона стосується нас кожного дня. Серед населення відсутні знання про проблеми та їхні наслідки. Наприклад, зараз горить Чорнобиль. Люди дізнаються про це звідки? З соцмереж. Не у всіх є Instagram, чи Facebook, чи Telegram, щоб дізнатися про це. Ми виходимо на страйки, щоб висловити своє обурення, що влада нічого не робить або робить це недостатньо амбітно. І стільки разів люди старшого або пенсійного віку підходять та говорять, що їм нема чим дихати, або про інші проблеми. Важливо, щоб ми об’єднувалися та говорили про це, щоб залучати більше людей».

Кліматична акція в Харкові 27.05.2019
Facebook / Екологічна Дія Харків

Долучилися до виступів й одразу двоє спеціалісток 350.org, міжнародної неурядової організації зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Юлія Пашковська розповіла про Новий зелений курс, який має прийти на зміну збанкрутілим економічним моделям:

«Новий зелений курс – це дорожня карта реформ задля подолання кліматичної кризи, соціальної несправедливості, і вона має бути адаптована під кожну країну. Це законодавчий пакет, який трансформує нашу економіку від банального споживацтва. Новий зелений курс в ЄС вже взято за основу розвитку на законодавчому рівні. В березні його вже мали презентувати. Наше господарювання багато в чому залежить від європейських сусідів, тому нам треба рівнятися. 13 урядів бачать його навіть як вихід з коронавірусної кризи.

Це мають бути реально системні реформи:

  • Кліматична нейтральність України до 2050 року;
  • Справедливий перехід на 100% відновлюваних джерел енергії – закриття всіх вугільних, газових та атомних електростанцій;
  • Трансформація традиційної економіки у циркулярну зі сталим споживанням ресурсів — нуль відходів;
  • Основа економіки — мале та середнє підприємництво;
  • Енергоефективне та доступне житло, адаптоване до зміни клімату;
  • Нуль забруднення довкілля токсичними речовинами – чисте повітря, вода, ґрунти;
  • Відновлення та збереження природних екосистем і біорізноманіття;
  • «Від ферми до столу» – локальна, здорова та екологічна продовольча система;
  • Стала та розумна мобільність – зміна транспортної філософії та системи;
  • Доступна освіта та наука;
  • Доступна та справедлива охорона здоров’я;
  • Правова система на боці довкілля, соціальної та гендерної справедливості. Права та обов’язки однаково рівні.

Поки в України нема такої спільної надихаючої сили, Новий зелений курс як раз може стати нею для всіх нас».

За словами ж Інни Дацюк, влада турбується про порятунок великого бізнесу, в той час як малі, сталі підприємства залишені напризволяще: «Здоров’я всіх має бути пріоритетом, наймані працівники та працівниці повинні отримувати першочергову допомогу, а не корпорації. Я бачу велику несправедливість вже зараз в тому, як будуть розподілятись кошти після пандемії. Чому «МакДональдс» працює і там можна купити каву в паперовому стаканчику, а у  невеличкому кіоску – не можна? Чому «Епіцентр» працює, а невеликим будівельним магазинам заборонено? Чому влада надає преференції великому бізнесу, корпораціям, а  маленькі бізнеси мають виживати? Це типова проблема не лише в Україні, а й в світі. Ми звернулись до українського уряду з листом, в якому вказали 5 принципів справедливого відновлення, яких варто би дотримуватися. Хочу, щоб ці принципи були почуті нашим урядом». Щоправда, власників крамничок та магазинчиків — тих самих, які мають стати опорою омріяного екологічного ладу — цілковито безправні перед ними наймані працівники та працівниці не дуже люблять. Тоді як великим роботодавцям все-таки є куди відступати відносно умов праці навіть в нелегкі часи коронакризи. А ось і одне з ймовірних облич запропонованого курсу, широко відоме в Україні простим та радикальним підходом до вирішення проблем сільської екології за допомогою «доступної та справедливої охорони здоров’я»:

Використання самоорганізації мас в якості шляху економії бюджетних коштів висвітлив Маркус Бренд — колишній старший радник Програми розвитку ООН з питань демократичних реформ та сталого розвитку — на прикладі просування енергоефективності в багатоквартирних будинках через структуру ОСББ. «Наш житловий фонд зазнав занепаду, бо багато часу не відбувалося інвестування. 80% нашого житлового фонду потребують модернізації та відновлення. Основне питання: хто відповідальний та хто за це заплатить? В часи Радянського Союзу держава була відповідальна за житловий фонд, і жителі не включали опалення – це робила держава. Але тепер ці всі квартири є приватною власністю, та люди не розуміють, хто має їх відновлювати. Люди думають, що в їхній власності лише квартира, а не фасади, парадні, дахи, вікна, і що вони не мають вкладатися у ремонт цих частин будинку. Тому важливо створювати ОСББ, щоб люди брали відповідальність за всю будівлю і дізнавалися про механізми інвестицій. Тому що ми знаємо, що є різні механізми надання кредитів для таких випадків. Тому так важлива мобілізація місцевої громади, так важливий внесок кожної людини. Можливо, «звичайних» людей не так сильно цікавлять зміни клімату чи кліматична політика – їх цікавлять платіжки за опалення – але тут ми можемо поєднати і зменшення викидів, і сприяння подоланню кліматичної кризи. Ви ж самі знаєте, як складно мобілізувати людей до дій та як складно робити громадські акції, але створення ОСББ – це ще одна можливість сприяти змінам, окрім протестів», — переказала учасниця зустрічі слова експерта українською мовою.

Вже на момент початку кліматичних страйків в розвинених країнах Заходу подекуди висловлювався скептицизм щодо доцільності сподівань на те, що корпорації та уряди — основні винуватці кліматичного лиха, на переконання самих же обурених — раптом відчують докори сумління та почнуть проводити політику всупереч своїм фінансовим інтересам через те, що цього вимагають на вулицях. «Якщо ви дійсно вірите, що уряд геть не зміг врятувати планету, то чого вирішенням є… вимагати від уряду врятувати планету? Чи можемо ми допомогти виявити суперечність між вірою в те, що уряд — це вирішення, та вірою, що уряд — це проблема? Чи можемо ми перетворити вимоги до уряду щодо порятунку планети на вимоги порятунку планети від уряду?»

Якщо таке стверджували в Північній Америці, то що тоді вже казати про українську державу, яка навіть мінімальні життєві потреби населення задовольняє з таким скрипом та скреготом, наче ті чорнобильські дерева, що ламаються охоплені полум’ям? На ці питання редакції «Асамблеї» відповів Ільєсс — член оргкомітету FFF Ukraine та організатор акцій в Харкові.

«Ми не вважаємо цих людей особливими поряд з багатомільйонним населенням, в якому вони живуть — є розуміння про права людини. Але все ж від економічної моделі і таких людей залежить рівень життя населення, їхнє здоров’я і майбутнє їхніх дітей. На сьогоднішній день економіка України застрягла в 20 столітті, де країни, що добувають і торгують ресурсами, ще могли бути конкурентоспроможними на світовому ринку. Але сьогодні 21 століття, криза клімату з кожним днем значно зростає, і такі люди повинні розуміти, що на них не тільки великий капітал, але і відповідальність перед населенням. Потрібно розвивати нові зелені енергетичні сектори. Європейський зелений курс — частина договору про Асоціацію ЄС-Україна, він передбачає координально нову економічну модель, яка зможе значно підняти рівень життя населення і екологічної безпеки.

Але, водночас, сухостій та сміття (а разом з ними — села та лісомасиви) в Україні спалюють, здавалося б, зовсім не політики та не промисловці… З цього приводу нам пояснили наступне:

«Тут не обійдеться без просвітницької роботи з боку держави (соціальна реклама, фільми тощо), та перш за все — робота з людьми. Також, не все так однозначно, про що свідчать національні новини. Ступінь і характер загорянь свідчить не тільки про підпали звичайними людьми, але і про можливі диверсіі. Вже була інформація, що було затримано підозрюваних в підпалах, які явно намагались свідомо зробити диверсію. Давайте дочекаємось по них результатів розслідування.

Дим поліських пожеж над Харковом. Пасхальна неділя 2020

Траву та лісомасиви спалюють саме промисловці та політики, чужими руками, «оптимізуючи» (по факту руйнуючи) місцеву інфраструктуру та обмежуючи благополуччя й варіанти дозвілля людей, що штовхає їх на правопорушення. Одні втрачають прийнятну зайнятість і приєднуються до криміналу — не забувайте, спалення лісомасивів це очевидний спосіб приховати незаконну вирубку, займаються цим конкретні люди, але основні вигодоотримувачі не вони, а ті, хто їх до цього підштовхнув. Для інших основне джерело інформації на широкі теми — це комерційні й клікбейтні (орієнтовані на сенсацію і ажіотаж, опускаючи невигідні власникові теми й не оглядаючись на достовірність і можливі суспільні наслідки поширення того, що лишається) інтернет- і телевізійні канали.

Спробуйте задатись питанням, чому палить саме населення нерозвинених країн? Штрафуй не штрафуй, а вони палитимуть і далі, якщо не протиставити щось інформаційному та суспільному стрижням проблеми. На інформаційний стрижень орієнтовані наші акції. Суспільний можуть знести лише самі громадяни, коли будуть добре інформованими про його прояви і матимуть інструментарій побудови альтернативної самоорганізації, над яким також працюємо».

Торкалися деякі учасниці обговорення й питань переходу на органічні, вегетаріанські та веганські продукти харчування заради захисту навколишнього середовища. Та капіталізм вже зараз активно отримує зиск з цієї тенденції: «здорові» продукти коштують дорожче, а попит на них лише збільшує ціну. Це, у свою чергу, поглиблює прірву між людьми, які можуть собі дозволити споживати більше екологічної їжі, та тими, які змушені харчуватися дешевшими та менш якісними продуктами, до того ж ще й відчувати провину за їхнє вживання.

Під кінець відеозустрічі експертка з екологізації промисловості Марина Ратушна наголосила на тому, що дві третини населення України проживає на територіях, стан атмосферного повітря яких не відповідає встановленим нормам. При цьому світові наукові дані свідчать про те, що забруднене повітря погіршує епідеміологічну ситуацію, зокрема з COVID-19, а за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна — у лідерах із передчасної смертності через забруднене повітря: 120 смертей на 100 тис. мешканців. Відтак підкреслюється необхідність законодавчих обмежень, які мають стимулювати підприємства важкої промисловості скорочувати викиди, а також законодавчий контроль за викидами транспорту. Нескладно здогадатися, за чий рахунок будуть виплачуватися нові штрафи та податки — як вже й відбулося у Франції, де початковим приводом до початку маніфестацій «Жовтих жилетів» стало підвищення цін на автомобільне пальне.

Крім того, навряд чи є великим секретом, що аграрна політика теж тісно пов’язана як зі змінами клімату, так і з адаптацією до їхніх наслідків. Наприклад, домінування в Україні монокультурного сільського господарства, зникнення річок через розорювання всіх придатних до оброблення земель, або концентрація угідь в руках великих агрохолдингів, до яких скоро ще мають додатися іноземні банки та ТНК.

Але такі проблеми в списку вимог кліматичного страйку взагалі не зазначалися, хоча про відмову від використання пластику, скажімо, там йдеться. Судячи з усього, це може бути небажанням провокувати дискусії у русі, в якому існують протилежні точки зору на ситуацію, що склалася. А може, причина просто у переважно міському складі його активу?

Дивимось також: Харків’яни об’єдналися в соцмережах для спільних подорожей замість користування громадським транспортом та таксі.

Дим поліських пожеж над Харковом. Пасхальна неділя 2020
І регулярний внесок від Коксохіму на тлі затягнутого смогом міста.
Пасхальна неділя 2020

Загалом, викладене вище свідчить про потужний революційний потенціал кліматичного руху. Зазвичай витіснена в сучасному суспільстві на периферію соціально-політичних процесів, молодь всього світу в ці часи відчуження та відчаю наповнювала вулиці сотень міст задля привернення уваги до того, що правлячий клас підвів всіх нас, а цей світ має бути системно та кардинально змінений. Але ця трансформаційна сила залишається в застарілих політичних рамках, відроджуючи вже давно не актуальні форми символічного протесту.

У цьому світлі варто згадати, що реальний приклад прямої дії проти інфраструктури, що забезпечує нагрівання Землі, два місяці тому під Харковом продемонстрували з-поза меж екоактивістських кіл. Після появи поблизу житлових будинків в Мерефі позначок, що вказували на плани підготовки до буріння свердловин сланцевого газу, кілька десятків осіб заблокували на 5 годин трасу та винесли на неї імпровізовану труну з написом «Довкілля».

Мерефа проти фрекінгу. 22.02.2020

І такі непоодинокі випадки дають підстави вважати, що, попри всі апокаліптичні прогнози науково-експертної спільноти, ситуацію ще можна виправити.

Нагадаємо, минулого тижня «Асамблея» публікувала фоторепортаж про лісові та степові пожежі на Харківщині, що за дві доби знищили 85 га природних екосистем.