Масштабну вирубку лісу під піщаний кар’єр на Жихарі відхилили під впливом розголосу

По всьому світу низові активістські спільноти стають на заваді грабунку та спустошенню життєвого простору диким хижацьким капіталізмом. Інколи успішно, інколи не дуже. Попри всю атмосферу втоми та деморалізації, що накрила Україну упродовж останніх місяців, навіть в прифронтовому місті можна долучитися до цього глобального протистояння. І не безрезультатно!

Міндовкілля України відмовило в наданні дозвільних документів ТОВ “Геосенд”, яке збиралося знищити майже 20 гектарів Жихарського лісу. Фактично останній в Харкові хвойний ліс після масової загибелі сосен на Журавлівці (ймовірно, через ті ж піщані копальні) поки що вдалося відстояти від перетворення на пустелю. Про це повідомила екоактивістка Ірина Кравченко, отримавши відповідь на свій запит з міністерства:

“Ліс в Жихорі згідно Генерального плану Харкова є рекреаційною зоною, тому будівництво кар’єру в ньому суперечить Земельному кодексу України. Також в Звіті є багато суперечностей. Не досліджено вплив на рослинний та тваринний світ об’єктів Смарагдової мережи. У звіті не визначено порядок надання лісу, балансоутримувачем якого є “Жовтневе лісове господарство“, у користування ТОВ “Геосенд“, для його повної вирубки. Тому не зрозуміло, на підставі чого ТОВ “Геосенд“ зібрався там щось рубати. Також у Звіті не враховано вплив діяльності підприємства на рівень підземних вод оточуючих житлових районів.

Це вже друга спроба підприємства влаштувати кар’єр. У лютому цього року Міндовкілля вже відмовляло “Геосенду“ в погодженні висновку ОВД. Тому весною товариство взялося подавати звіт з ОВД заново. Можливо, “Геосенд” незабаром знову подаватиме документи на будівництво кар’єру.

Але це ОВД йому пройти не вдалося. Гадаю, що це відбулося завдяки зусиллям небайдужих людей, які писали зауваження до звіту з ОВД. Поки Жихорський ліс залишається харків’янам!“

Спроба компанії отримати погодження оцінки впливу на довкілля зірвалася через вчасну реакцію громадськості на ці руйнівні плани. Інструкцію щодо того, як можна висловити протест до Києва, тоді опублікувала “Асамблея”.

Дивимося за темою: Встав на шляху великих планів? Чому гине сосновий ліс в Журавлівському гідропарку.

Дивимося за темою: Покинутий маєток в Шарівці поступово руйнується часом та крадіями.

Значення цієї події набагато більше, ніж скидається на перший погляд. Хоча Жихарський ліс було штучно висаджено в радянські роки як плантацію для заготівлі деревини, він має природоохоронний статус. Екоактивіст Олег Перегон пояснював в літньому інтерв’ю:

“В 2019 році Україна на виконання Бернської конвенції, яку підписала та ратифікувала ще у 1996 році, об’явила ділянку, на якій знаходяться Жихорські ліси, частиною Смарагдової мережі Європи. Тобто частиною тих земель, які підлягають охороні для відновлення природи усього нашого континенту. Тут важливо додати, що кожна країна Європи самостійно виявляє та призначає такі території, сама бере на себе обов’язки з їх охорони. Тобто не хтось прийшов ззовні та сказав: ось цей ліс треба охороняти. А сама наша держава залучила своїх фахівців та знайшла землі, які треба захищати заради збереження довкілля усього континенту, і добровільно назвала їх та взяла на себе відповідальність за їх охорону перед усіма країнами-членами Конвенції. І ділянка “Нижня частина долини ріки Уди”, до якої відносяться Жихарські ліси, саме так стала природоохоронною територією. Фахівці виявили надзвичайну важливість цих земель, зокрема, задля збереження декількох видів мігруючих птахів.

За приблизно 900 метрів від них знаходиться ще один елемент, тепер вже національної екомережі, – так званий Удянський регіональний екокоридор, що є визнаним науковцями шляхом міграції десятків тисяч особин декількох десятків видів перелітних птахів, які через цей екокоридор летять восени в теплі країни, а навесні – в зворотному напрямку. Тобто обидва ці елементи – як перехрестя доріг для автомобіліста, дають змогу тваринам обрати для себе необхідний шлях, вижити, якщо, скажімо, на одному з їхніх звичних шляхів щось трапиться, наприклад, виникне пожежа, або будуть вестися бойові дії, станеться якесь природне чи техногенне лихо. Взагалі, шляхи міграції, наприклад, тих самих перелітних птахів, це не рейки потяга, повз які він не проїде, це – середньостатистичний маршрут, від якого тварина може відхилятися в разі зміни погодних умов, якихось обставин, багато з птахів можуть залишитися на кілька годин або навіть діб на відпочинок у разі важного перельоту тощо. Тому для них необхідні не тільки основні екокоридори, але й деякі допоміжні території. Отже, Смарагдова мережа – це важливий елемент збереження природи, а, як відомо, людина без природи вижити не може, тобто, це елемент збереження і людини як такої в цім світі”.

Хтось може спитати: а де ж брати пісок для відбудови Харкова? Його вартість здебільшого складається з вартості доставки. І, на перший погляд, економія відстані має вирішальне значення. Але подорожчання піску навіть утричі додасть до вартості будівництва десь біля відсотка. Тобто це будівельна статистична похибка. І через цю похибку варто робити кар’єр практично у межах міста?

До того ж, пісок у Харкові – це бізнес, який багато років працює поза межами правового поля, незважаючи на неодноразові закриття чорних копалень силовиками. Розробка кар’єру є питанням скоріше можливості забудовника порішати за землю з міськрадою, а не користі жихарської місцевої громади, не кажучи вже про споживачів забудовних робіт самого Харкова.

Тому дякуємо усім причетним, зокрема нашим читачам та читачкам. Відстоїмо вільні простори у нашому місті!

Наостанок зазначимо, що раніше наш журнал з’ясовував, чому в цьому році зупинилися роботи з відновлення пошкоджених висоток по Харкову.

Крім того,  розповідали про економічне становище працівників будівельної галузі на тлі розкішного життя господарів міста.