Харківські історичні квартири перетворили на літературні резиденції

Харківські історичні квартири перетворили на літературні резиденції
Майже століття тому в нашому місті існували цілі кооперативи для розвитку творчого середовища. Сьогодні торкнемося запозичення цього досвіду, безвідносно політичних поглядів тих чи інших фігур. Фото Костянтина Гузенка / проект Ukraїner

У Харкові викупили дві квартири в історичних будинках. В одній з них жив видатний критик, есеїст і лінгвіст Юрій Шевельов, у другій — письменник Петро Лісовий. Вже сьогодні в цих помешканнях запрацювали літературні резиденції. Тут на кілька тижнів селяться письменники, дослідники літератури, інші мистецькі активісти, створюючи новий культурний контекст у Харкові. Експедиція Ukraїner дослідила нове життя легендарних харківських квартир.

Перша резиденція у Харкові з’явилась у 2018-му році. Її створили у співпраці з Українським ПЕНом, літературним музеєм та Харківською обласною державною адміністрацією. Спочатку для її учасників винаймали квартири, але у 2020-му, коли місцеві підприємці викупили оселі відомих літераторів Шевельова й Лісового і залишили їх у своїй власності, усе змінилося. 

Юрій Шевельов — одна з помітних постатей в українській культурі XX століття. Він народився в Харкові ще за Російської імперії, а в 1920-ті став критиком і мовознавцем. Під час Другої світової війни Шевельов залишився в окупованому Харкові, а пізніше зумів виїхати на Захід. Там він поступово став одним із найбільш помітних українських діаспорних критиків, есеїстів і лінгвістів, славістів загалом.

У Харкові Шевельов жив у знаменитому будинку на Сумській, відомому під назвою «Саламандра» (так звалося страхове товариство, яке збудувало його в 1914-1916 роках).  Про те, що це квартира видатного літератора, стало відомо 2019 року. Щоб повернути ім’я Шевельова в контекст міста і розвивати статус Харкова як осередку сучасної літератури, команда ЛітМузею почала шукати можливості для купівлі квартири відомого лінгвіста.

Ще через рік у 2020-му на продаж виставили іншу квартиру — в легендарному харківському будинку «Слово», де колись жив журналіст і письменник-фантаст Петро Лісовий. Це великий житловий будинок на вулиці Культури, зведений спеціально для українських радянських письменників на межі 1920–1930-х років за конструктивістським проєктом Михайла Дашкевича.

Дивимося по темі: «Розфарбуй автобусну зупинку». Харківською областю шириться яскравий флешмоб.

Як це виглядає зсередини. Фото Костянтина Гузенка / проект Ukraїner

Ініціативна група завжди хотіла трохи урізноманітнити трагічно-меморіальний образ будинку «Слово» й показати, що там не лише гинуло літературне покоління, але і творилася культура, відбувалися богемні розваги, веселилися цікаві люди.

Дивимося по темі: Карантин — не вирок. Як налагодити стале міні-підприємство у великому місті?

І ось 2020 року співробітники ЛітМузею познайомилися з бізнесменами Андрієм і Миколою Набоками, батьком і сином. Підприємці цікавились історією міста й літератури в ньому й зрештою купили і квартиру Петра Лісового в «Слові», і квартиру Юрія Шевельова в «Саламандрі».

«Для письменників, які часто мусять не тільки писати, а й десь працювати, це можливість побути якийсь час просто письменниками, а не ще й редакторами, журналістами і таке інше. Можливість зануритися в місто, країну», — розповідає Тетяна Пилипчук.

У 2021 році запрацювала локація Харківської резиденції «Слово». Квартира Лісового в «Слові» була в більш-менш придатному для проживання стані, тож перші резиденти почали приїздити саме туди ще з січня. Після тривалої і лагідної реставрації житлова частина квартири Юрія Шевельова з травня 2021 року також вже функціонує як резиденція, а над оформленням публічного простору ще працюють. 

У квартирі в будинку «Слово» теж уже побували деякі резиденти. Зокрема — письменниці та дослідниці літератури Любов Якимчук і Ярина Цимбал. Були на цій локації й дитячі письменники. Це Сашко Дерманський, Дара Корній, а також Іван Андрусяк. Відбулось і багато квартирників: від виступу репера Кургана до лекції літературознавиці Тамари Гундорової та читань поетеси Катерини Калитко. 

Завдяки активності й вдалій комунікації дві, здавалося б, забуті й занедбані харківські квартири органічно влились у жваве культурне життя сучасного міста. Нині вони не лише зберігають, а й популяризують і творять нову культурну спадщину Харкова.

Сюжет підготувала Мар’яна Мацьків. Публікується за пропозицією авторки.