“Стартовые положения Новой Стратегии развития Харькова” были представлены на пресс-встрече по внесению предложений по изменениям в него в пятницу, 3 февраля. Всемирно известный британский архитектор, вместе с которым Стратегию разрабатывает десятка харьковских спецов, присоединился дистанционно; самой прессе удалось задать только три вопроса официально и потом несколько на ходу – такая вот она, харьковская демократия. Тем не менее, доступный по ссылке документ вызвал оживленные обсуждения.
В частности, Фостер подчеркнул, что при создании нового Генплана архитекторы делают акцент на зеленом мобильном городе с развитым научным и промышленным потенциалом. Сказал, что Харьков – город с большим потенциалом, и очень важно сохранить реки, зеленые насаждения и улучшить мобильность города, соединить пешеходные и велосипедные дорожки и создать такие транспортные сети по всему городу. Не обошел стороной также развитие научного потенциала, напомнив о перспективах создания научного парка – большой локации с университетами, жилыми домами, магазинами и научными лабораториями. Рынок “Барабашово”, как утверждается, будет превращен в революционный район смешанного использования, посвященный продвижению научных и технологических инноваций.
Два завода или их территории – “Серп и молот” и авиационный – должны быть перепрофилированы. Они могут быть превращены в культурные центры, парки, экологически чистые предприятия или предприятия смешанного использования. Терехов отметил: “Мы все уверены в нашей победе. Харьков – очень знаковый город для Украины, Европы и всего мира. Поэтому мы рассчитываем на численность в два – два с половиной миллиона жителей города Харькова вместе со студентами, которые будут учиться у наших вузах и техникумах. Возможно, со временем будет еще больше”. Что ж, за прошлый месяц в Харькове родилось около 200 детей, за год это 2400. При продолжительности жизни хотя бы 50 лет выходит 1,2 млн, и то если никто не умрет и не уедет…
По его словам, городская власть активно сотрудничает с Европейским инвестиционным банком по оценке разрушений транспортной сферы, чтобы в будущем восстановить и создать новые маршруты электротранспорта, закупить подвижной состав и внедрить вектор развития зеленого города, а транспортные специалисты работают над созданием в перспективе пешеходных улиц в исторической части города.
В урбанистической и архитектурной среде Харькова документ восприняли неоднозначно. Всё же, больше преобладает скептицизм. Такой точки зрения, в частности, придерживается Сергей Любчич:
“От ніби й треба похвалити – люди думали, працювали, але весь час читання не покидало відчуття, що читаю поспіхом скомпільований студентський реферат (лише за формою: наявність у тексті міспринтів, неузгодженостей між словами, русизмів, загальна стилістична недосконалість), а не програмний документ, що визначатиме характер розвитку міста на десятки років у майбутньому. Якщо це саме той документ, який майже рік “народжувала” група експертів Фостера, то я швидше розчарований, хоча й підтримую більшість із наведених у ньому тез. Описано багато ідей “заради всього хорошого”, втілення яких було б прекрасним у “сферичному місті в вакуумі”, але це не стратегія, а набір побажань – так це не працює. Не визначено головні виклики для міста і на їх підставі не поставлено цілі, лише частково розглянуто наявні ресурси та резерви для розвитку, не сформульовано алгоритми досягнення цілей, виходячи з наявних ресурсів або можливості залучення ресурсів зовнішніх, не наведено критеріїв оцінювання успішності виконання цих алгоритмів. Тобто цей документ – гарний початок для обговорення з громадою загальних положень перед розробкою самої стратегії, але не більше. У всякому разі, дякую всім причетним до створення за їхню працю. “Більше візій хороших і різних!” (с) За змістом “стратегії”: зовсім не розкрито тему комунікацій у місті (водопостачання, теплотраси, каналізація, відведення поверхневих вод), жодного слова про підтримання, перекладку, модернізацію інфраструктури, про очищення стічних вод, та хоча б про покриття центральною каналізацією приватного сектору, що отруює грунтові води вигрібними ямами. Жодного слова про зміну підходів до збору та переробки сміття (продовжувати вивозити на полігон в область?), натомість космічний за вартістю проект тунелів/підземних паркінгів/укриттів під центральною частиною міста, а щодо громадського транспорту лише пара рядків про те, що він ніби є (але це не точно), і нічого про напрямки його розвитку в майбутньому. Пріоритети такі собі…”
“Одразу кидається в очі, що немає цілісного підходу, є окремі пункти, які ніяк не витікають з цілісного бачення, але гарно звучать. Мені цей документ відразу нагадав позов Міндовкілля про анулювання дозволу на викиди Коксовому заводу, який навмисно був складений таким чином, що не мав жодних шансів в судді, але в громадськості викликав бурхливу радість. Немає чіткої місії, візії, списку приоритетів. Стратегія тут частина Генерального плану Фостера і з цього усе витікає, бо стратегія підгоняється під вже розроблений план. А повинно бути навпаки, – обращает внимание Ирина Кравченко. – Також, крім Генплану, стратегія повинна включати інші програми. Поки це не стратегія розвитку Харкова, а намагання виправдати Генплан Фостера. Ніяк не комплексна стратегія. Зараз все догори дригом. В Харкові також була стратегія розвитку до 2020 року і генеральний план був її складовою. Генплан є невід’ємною складовою частиною стратегії, але не навпаки”.
Смотрим по теме: Хутор-сити или современный европейский мегаполис? Каким будет Харьков после войны.
Смотрим по теме: Из центра Харькова убирают трамвай, а электротранспорт на грани забастовки из-за долгов по зарплате.
Насчет развития образования и науки тоже не все согласны. “Сколько универов за последний год “реорганизовали”? Я поступал в ХНУСА (бывш. ХИСИ), а теперь вынужден заканчивать ХНУГХ (Бекетова). Первый вуз просто ликвидировали. Еще в 2021 г. было 4 вуза (сельского хозяйства, зооветеринарная академия, пищевой промышленности и аграрный), а теперь их объединили в один. Все бы ничего, но конкуренции никакой, преподавателей сокращают, учебную базу тоже, никто из студентов, ясен пень, в аспирантуру теперь в здравом уме не пойдет… О какой науке они говорят, ума не приложу”, – написал в одном из чатов студент по имени Егор (фамилию не указываем по понятным причинам).
Упомянутый в п. 8 “Зеленый каркас Харькова”, т.е. еще предвоенный проект объединения всех парков в единую сеть зелеными коридорами, выглядит фантастично при такой вырубке зеленых насаждений сейчас. С реками тоже большие проблемы уже 27 лет: после аварии 1995 г. на очистных сооружениях Диканевки они были захламлены, гидропарки запущены, никто за их восстановление так и не взялся. Только перед войной нашлись люди, которые уже собственными силами начали расчистку на общественных началах.
Оптимистичную точку зрения отстаивает Павел Храмов, подчеркивая важность самого факта того, что подобные планы обновления стали звучать на уровне всего города:
“От не будемо критикувати, а ліпше довіряти та слідкувати. Цю стратегію пише не Поліванова, а відомі архітектори. Завдання на зараз – зробити гарну стратегію: відшліфувати ідею, яка нікуди не дінеться. Якщо вони не будуть її дотримуватись, то у нас буде предмет для конструктивної критики, щоб поміняти на тих, хто буде дотримуватись. Ба більше, можливо, під час процесу написання стратегії з’являться люди, які почнуть самі стануть конкурентами для сьогоднішніх гравців. Старий генплан вони могли міняти під себе на сесії міськради, бо це якийсь старий документ, який треба оновлювати. А тут же ж їх проджект. Це ж Терехов зачарував Фостера та вони разом зробили крутезний генплан. Немає вибору… Я особисто знаю людей, які це писали, та далеко не всі там в захваті від Терехова, скажімо так. Він взагалі більшість з написаного або не розуміє, або не поділяє. То й що тепер? Він завтра буде говорити щось типу “тут будуть сучасні мікрорайони, айтішники та підземні парковки”. Це все, що він зрозумів та спробує на цьому піаритись… Деякі ідеї повернули з радянського генплану, ті ж тунелі – це чисто радянська тема. До речі, не треба думати, що всі радянські ідеї – це погано. Відомий транспортник Вуйчик, наприклад, спеціально почав їздити до РФ, щоб вивчати досвід планування громадського транспорту в радянських містах. Всі знають, що саме у цьому робили все не дуже погано. Переглядати старі ідеї – це правильно. Ідея тунелів мені не подобається через фантастичність та ціну. Але з точки зору транспортної це непогане рішення. Просто тупо дорого. Так, яким би крутим ни був це проект, це нічого не міняє. Зміни починаються з візії. Зараз ми про візію, а потім вже про виконавців”.
Может оказаться, конечно, что здесь и спорить особо-то не о чем. Если выделенные на реализацию финансовые потоки окажутся неподконтрольными седому графу, вся эта риторика Остапа Бендера про Нью-Васюки рискует очень быстро исчезнуть. Да и останется ли что отстраивать к моменту окончания войны? Пока группа Фостера доказывает западным коллегам, что облепить панельки стеклом – это не для нашего климата, мэрия давно уже прошла эти дискуссии и по полной доверила дела своим друзьям из ЖС-1. Стоит ли вообще обсуждать на весь мир будущее восстановление, если оно и так идет авральными темпами? Ответ на этот вопрос, как говорится, покажет время.
Кроме того, добавим, что появившиеся в 2022 г. активистские группы по вопросам городского развития недавно тоже презентовали собственное видение, каким будет Харьков после войны.
Также “Ассамблея” писала, как долги Харькова перед европейскими кредиторами объявили достижением властей и какое имущество было заложено по ним перед войной.
