Зрушення починаються лише через розголос? Осінній огляд ситуації зі зруйнованою архітектурною спадщиною Харкова

Одна з найстаріших візитних карток центра Харкова, дохідний дім надвірного радника Карла Буркевича, збудований 1888 р. в стилі необароко за проєктом архітекторів Олександра Шіле та Андреа-Моріца Томсона, знаходиться на межі загибелі. Покинута з 2006 р. без опалення та догляду порожня будівля почала розсипатися давно, і після пошкодження російськими обстрілами цей процес прискорився. Пам’ятка стоїть незаконсервованою вже рік. Як вона зможе вистояти зиму – незрозуміло. Лише перед сьогоднішнім першим снігопадом дім отримав нову отмостку, що дозволить зменшити вплив опадів.

Ракета рашистів впала за 350 м від багато оздобленого дому в серпні 2022 р. В будинку обвалилося перекриття, були пошкоджені вікна та двері. Протиаварійних заходів після обвалу вжито не було. В блозі про район Залопань дійшли висновку, що будівля не впала б від вибухової хвилі, якби ще до того не була аварійною. Вже в 2020 р. Іван Пономаренко зазначав, що перекриття дерев’яні, а волога та холод для дерева – смерть.

ХНЕУ ім. Кузнеця, на балансі якого Зелений будинок знаходиться вже 17 років, планував зробити з нього навчальний корпус. “Але там не все просто. Нам не дозволяли робити ремонт, бо там потрібно було робити не ремонт, а реставрацію. А на реставрацію у нас тоді коштів не було. Але попри це ми вже почали вкладати угоди на його розбудову. Паралельно ми уклали угоди, щоб зробити покрівлю, перекриття вікон, щоб не затікав дощ”, – сказав держтелебаченню ректор Володимир Пономаренко. Він обіцяє, що до кінця року об’єкт законсервують та відремонтують тротуар біля нього. За інформацією від 7 листопада, вже було підписано дозвіл власнику на проведення невідкладних аварійних робіт. Сподіваємося, навесні вони почнуться.

Дивимося за темою: Хутор-сіті або сучасний європейський мегаполіс? Яким буде Харків після війни.

Дивимося за темею: Символ харківської корупції. Покинутий палац в Шарівці руйнується часом та крадіями.

Навколо іншої історичної локації виник скандал. Тиждень тому, в ніч на 3 листопада, російський дрон уразив Харківський коледж транспортних технологій по вул. Гольдбергівській, 77. Невідомо, був навчальний заклад ціллю удару чи “шахед” був раніше пошкоджений кулеметниками і впав на нього через відмову двигуна. Так чи інакше, будинку дісталося серйозно, тим паче, що він і без того був занедбаним до аварійного стану. “Це будівля входила до циклу будівель “Складних училищ”, які будував І. Загоскін у 1910-х рр. Тому, вірогідно, і ця будівля збудована за проектом Загоскіна. Будівля була не тільки зведена за кошти дружини Гольберга, але земля, на якій стоїть ця споруда входила в межі володінь самого Г. Гольберга. Це училище, яке не так давно мало назву залізничного, побудоване у 1914-15 рр. Другим архітектором, що працював над цією спорудою, був Б. Корнієнко”, – розповідає голова Харківського міського центру захисту історико-культурної спадщини Ярослав Лихолетов.

Щоб героїічно відзвітувати про усунення загрози обвалу частини будинку на трамвайні колії, комунальники самі звалили шматок стіни з фасаду. Архітектор Віктор Дворніков підняв у себе в Facebook хвилю обурення таким ставленням до старовини:

“Хто наділив повноваженнями на прийняття такого рішення? Хто та уповноважена особа, хто може без технічної експертизи проводити руйнацію історичної забудови? Які бл…ь наступні об’єкти будуть так варварськи зруйновані, це в нас вже затвердження буденна практика усунення аварійності? А що ж на Салтівці не поспішають зносити, а відновлюють аварійний злам?

В цій ситуації обурює більше не факт знищення автентичного фрагменту стіни (хоча, відверто, просто обурює це невігластво), а суспільне сприйняття цього вчинку. Це просто стіна, вона аварійна, треба пускати трамвай, це ж не пам’ятка… Як ми виглядаємо в очах світового суспільства?

Виходить, що трамвай пріорітетніший за історичну спадщину. Порядок, як мало б бути:
1.ВСТАНОВЛЕНО ОГОРОЖУ
2. зроблений огляд компетентними сертифікованими спеціалістами щодо стану будівлі і протиаварійних заходів.
3. Огляд пам’яткоохоронцями для встановлення цінності конструкцій і доцільності їх збереження.
4. Приведено ОБҐРУНТУВАННЯ необхідності знесення!!!
5. Проведене 3D сканування!
6. Прийняте рішення про знесення
Виконання робіт
Запуск трамваю.
Якось би потерпіли люди об’їзд ділянки, як терпіли на Салтівці, зараз на ХТЗ, в Лісопарку і на ВЕСНІНА!!”

Дивимося за темою: Право на місто. Що це таке простими словами та що по його реалізації в Харкові?

Разом з тим, є і точка зору, що по-іншому в харківських реаліях бути просто не могло: нікому нічого не треба, хоч обстежуй, хоч не обстежуй. “Днями Пасенов, відповідаючи на запитання мешканців зруйнованих будинків на Метробудівників, коли їм нарешті накриють дах, бо будинки ще одну зиму не вистоять так і експертизу ж треба буде перероблювати, відповів: про яку консервацію може бути мова, коли місто не має грошей, щоб законсервувати 86 пам’яток архітектури, які зруйновані? І пан Віктор на цьому заході був і чув те саме, що і я. То які варіанти? Кидати все, рятувати цю автентичну стіну і забити на мешканців зруйнованих будинків, бо вони не розуміють архітектурних цінностей? Я не бачу загалом виходу з цих історій. Все погано як з пам’ятками, так і з житловим фондом”, – констатувала під час обговорення події харківська співробітниця “Укрінформу” Юлія Байрачна. Оскільки ж коледж підпорядкований АТ “Укрзалізниця”, яке ще з минулого року знаходиться майже в дефолтному стані, шанси на те, що підприємство буде витрачатися на його реставрацію, не дуже обнадійливі.

На початку минулого місяця нарешті почалися роботи з консервації будинку на П’яти Кутах (вул. Чернишевського, 25), пошкодженого прилітом ракети в березні 2022 р. Сивий граф неодноразово обіцяв врятувати цю архітектурну перлину, але дати розпорядження зізволив лише після багатомісячних зусиль громадськості та жителів дому. “Асамблея” теж долучилася до цього процесу своїм сюжетом. Станом на 27 жовтня половина будівлі вже була з дахом:

Можливо, під впливом цієї історії в системі Prozorro з’явився тендер на проведення протиаварійних та консерваційних робіт на пам’ятці містобудування та архітектури місцевого значення – будівлі Державного біотехнологічного університету (пр. Героїв Харкова, 45). Витратити планують 30 млн грн. Раніше це було перше реальне училище, споруджене 1877 р. за проектом архітектора Толкунова; за радянських часів будівлю передали сільськогосподарському інституту. 8 березня минулого року під час російського ракетного удару у ній постраждали фасад та інтер’єри.

Ще одна позитивна новина – три пошкоджених обстрілом старих житлових будинки біля ХОВА, проти знесення яких під ймовірну комерційну забудову виходили мешканці навесні, передумали зносити. Таке рішення було прийнято на засіданні регіональної комісії 27 жовтня. Будинки по вул. Свободи, 11/13 та вул. Мироносицькій, 32 і 34 виключені з переліку аварійно небезпечних об’єктів, що підлягають демонтажу. Отже, пошкодження виявилися не такими тяжкими, як спершу стверджувала експертиза від чиновників.

Системної роботи зі збереження пам’яток історії в Харкові не велося з 1991 р. Ба більше – їх свідомо доводили до ручки під комерційне будівництво мурашників. Війна лише загострила та підсвітила новими кольорами застарілі хвороби. “У більшості людей низький рівень культурної освіти, що є наслідком відсутності державної стратегії, шароварщина. Політична культура так само низька, і, схоже, у влади, також як у звичайних людей, немає усвідомлення цінності багатьох речей. Потрібна трансформація”, – підсумовує Дворніков.

Верхи ще можуть правити по-старому, а низи в масі своїй бажають жити по-старому. Їм легше повірити в те, що до РФ вивозять асфальт разом з унітазами та бордюрами, які потім перефарбовують в поребрики, ніж в те, що вони несуть якусь відповідальність за долю свого міста. Навіть серед тих, хто втратив житло і не бажає залишати Харків, ніхто не вимагає задешево передати їм мікрорайони, збудовані “Житлобудом-1” перед війною і досі не розпродані – хай ЖБ та міськрада далі чекають, поки з’явиться можливість продати подорожче. І навіть якщо закінчиться війна, а до багатостраждального краю потечуть гроші, з таким мертвим відчуженням пересічного населення від свого життєвого простору та його майбутнього першій столиці не загрожують великі зміни на краще.

Наостанок також нагадаємо про те, як минулого року вчасне реагування знизу дозволило зупинити знищення комунальниками 190-го річного харківського маєтку, розбитого російською ракетою.

Крім того, вам може бути цікавим наш розбір того, що означає загострення переділу бюджетних потоків між центральною та місцевою владою в контексті відбудови та розвитку Харкова.